Дерево, що «плаче»

Дерево, що «плаче»

НА ПОЧАТКУ літа фермери на Хіосі дуже незвичним способом готуються до збору врожаю. Підмівши землю, вони роблять з білої глини гладку основу довкола мастикових дерев — вічнозелених рослин, що нагадують чагарник. Потім кору дерева надрізають, змушуючи його «плакати». З кори починають сочитися мутні «сльози» смоли. Через два-три тижні краплі смоли загусають і фермери збирають їх або зі стовбура, або знизу, з глиняної поверхні. Ці «сльози», що називаються мастиксом, використовують для виготовлення бальзаму.

Однак до збору «сліз» необхідно виявляти терпіння та працювати не покладаючи рук. Дерева з покривленими сірими стовбурами ростуть дуже повільно. Поки дерево виросте,— зазвичай воно сягає 2—3 метрів,— минає від 40 до 50 років.

Щоб добути мастикс, необхідно не тільки надрізувати кору та збирати «сльози». Після збору мастикових «сліз» фермери їх просіюють, промивають і сортують за розміром та якістю. Потім мастикова смола проходить подальше очищення. Лише тоді універсальна сировина готова до використання.