Годинник

Довга й багата на пригоди історія годинника. Годинник вдома на стіні, годинник на руці, годинник в мобільному телефоні… А чи знаєш ти, як виник годинник, і хто його створив? Ще в стародавні часи люди вміли визначати час, дивлячись на сонце, яскравим прикладом цього є створений ними сонячний годинник.

Сонячні годинники були простими і надійними покажчиками часу, але страждали деякими серйозними недоліками: їх робота залежала від погоди і була обмежена часом між сходом і заходом Сонця.

Немає сумнівів, що через це вчені стали вишукувати інші шляхи вимірювання часу, не пов’язані зі спостереженням небесних тіл. Також зрозуміло, що нові прилади вимірювань часу повинні були принципово відрізнятися від сонячного годинника.

Одиниця часу для сонячного годинника виводилася з обертання Землі і її руху навколо Сонця, для зоряних – з видимого руху зірок. Нові хронометричні прилади (рідинні, пісочні, повітряні, вогневі та ін) мали штучний еталон одиниці часу у вигляді його інтервалу, необхідного для витікання, впадання або згорання певної кількості речовини.

В античній Греції водяний годинник застосовували для регламентації часу, що надається ораторам під час судових процесів. Ці годинники були, по суті, великими амфорами, внутрішня поверхня яких мала форму, утворену обертанням параболи або еліпсоїда, що знову показує їх пізнє походження: адже встановити залежність швидкості закінчення від висоти стовпа води і форми судини змогли тільки в середні століття. Схоже на марення Фоменко!
Амфора заввишки близько 1 м і шириною трохи більше 40 см вміщала близько 100 л води.

При діаметрі отвору закінчення в 1.4 мм потрібно майже 10:00 на повне спорожнення судини. У воді перебував поплавок з прикріпленим до нього довгим стрижнем, який виступав над краєм посудини. На стрижні була викарбувана шкала. Час, що минув після початку закінчення води, вказувалося на цій шкалі. Поплавок опускався в амфорі рівномірно, оскільки зниження швидкості закінчення компенсувалося зменшуваним внутрішнім діаметром судини.

Воістину легендарною фігурою серед майстрів з виготовлення «клепсидр» вважається відомий грецький механік Ктесібій Олександрійський, який жив приблизно за 150 років до н.е. Римлянин Вітрувій навіть називає його винахідником водяних годин. Збереглися повідомлення про двох виготовлених Ктесібій годинах, які з огляду на особливі достоїнств заслуговують хоча б короткого опису. У годиннику, що приводяться в дію водяним колесом, Ктесібій використовував передачу сил і руху зубчатим механізмом, проект якого теоретично намітив ще Арістотель (як вважають, в IV столітті до н.е.). Зубчаста передача сполучала провідний механізм з шкалою, розташованої на циліндричній поверхні поворотної колони і розділеною вертикальними прямими на чотири основні поля. Система з 24 похилих ліній утворювала, годинну шкалу для вимірювання планетних годин. Колона зі шкалою, що приводиться водяним колесом, обертаючись навколо своєї осі, здійснювала один оборот в рік. Тому і камери водяного колеса в нижній частині годин заповнювалися водою поволі, причому вода подавалася в невеликій кількості по особливому трубопроводу. Статуетка із стрілкою рухалася за допомогою спеціального поплавкового механізму, керованого інший статуеткою, що знаходиться на іншій стороні годин. Сльози, краплі води, що падають з очей статуетки, – накопичувалися в збірники підставки, звідки через трубопровід текли в поплавцеву камеру стрілочного механізму. Крім того, цей годинник мав ще спеціальний пристрій, який через певні інтервали викидав на чашку дрібні камінчики, що було звуковою сигналізацією.

Дізнатись більше про годинник тобі допоможуть наступні матеріали: 

Мезенцев, В. Который час? / В. Мезенцев // И вечный поиск. – М., 1984.– С. 255-258.

Хто зробив перші годинники? // Світ навколо нас : відкриття. – К., 2002. – С. 174-176. 

Годинник [Електронний ресурс] : [загальна характеристика] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : [веб-сайт] – Електрон. дані. – Режим доступу:http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA– Назва з екрана.

Історія виникнення годинника [Електронний ресурс] : [історія, характеристика]// Сокаль і Сокальщина : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу:http://www.sokal.lviv.ua/khram_sertsia/khram_sertsia_page__193.html– Назва з екрана.