Глиня́ні табли́чки (іноді — глиня́ні
кни́ги) — археологічні знахідки, записи (тексти, малюнки, схеми,
карти), зроблені на глиняних табличках.
 |
| Глиняна табличка, датована 2041 чи 2040 роком до нашої ери. |
Зазвичай, коли говорять про глиняні таблички, мають на
увазі документи з Межиріччя. Насправді вони поширені значно ширше. Крім Близького Сходу, глиняні таблички
використовувалися разом ізклинописом у
дипломатичному листуванні з країнами інших регоінів, наприклад, з Єгиптом. Писали на глині і на островах Середземного моря. Наприклад, знаменитий Фестський диск, знайдений наКріті і виготовлений в XVII столітті до
нашої ери. Цей не прочитаний досі текст був нанесений, схожим на механічний:
знаки були вирізані на штампах і відтиснені на сирій глині. Також на глині
писали і представники харапської цивілізації.
Причиною використання глиняних табличок були як
особливості походження писемності, і так і те, що глина була одним з небагатьох
широкодоступних у Шумері матеріалів.
Глина була дешевим та загальнодоступним матеріалом. Для
табличок її спеціально замішували, робили власне табличку і писали доки глина
була ще сирою. Оскільки в жаркому кліматі таблички висихали швидко, то писати
доводилося швидко, одразу записуючи увесь текст. Зазвичай таблички були
прямокутної форми причому одна сторону як правило була дещо увігнута, а інша
рівна або трохи опукла. Списувалася табличка з обох боків. Таблички сушили на сонці
або, як цеглу, випалювали в печах, що надавало їм твердості. Однак слід
зазначити, що обпалювали таблички нечасто, зазвичай послуговуючися добре
висушеними. Наприклад таблички зі знаменитої бібліотеки Ашшурбаніпала хоч
і зроблені з кращої і ліпше вимішаної глини, але не були обпалені зумисне, а
спеклися під час пожежі бібліотеки.
 |
| Отаким пером писали на гляняних табличках. Зверніть увагу на трикутну форму — якщо такою паличкою натиснути на сиру глину, на тій залишиться клиновидний відтиск. |
Писали паличкою, яка мала назву – стиль.
На глині простіше не проводити лінії, а витискувати. Характерний клинопис це
результат комбінації відтисків, що утворюються від натискання гострим кінчиком
палички — чим він сильніший тим клинець глибший та довший. Швидке
написання тексту вимагало неабиякого вміння. Однак месопотамські писці були
майстрами своєї справи. Серед них траплялися справжні віртуози, здатні на
мініатюрній глиняній табличці розміром утроє меншій за сірникову коробку
помістити 30 клинописних рядків заввишки до 2 мм — такий текст можна
прочитати лише за допомогою збільшувального скла.
Немає коментарів:
Дописати коментар