Річки нашої країни

Ріки нашої країни

Украї́нські річки́ — це здебільшого довгі водні артерії, що течуть переважно з півночі на південь до Чорного і Азовського морів. Річки північно-західної України течуть з півдня на північний захід і північ до Вісли і Прип'яті.  До басейну Чорного й Азовського морів належить понад 90% української території, що її розділяють ріки: Дунай з Тисою і Прутом, Дністер, Південний Буг, Дніпро з Прип'яттю і Десною., Дон з Дінцем. До стоку Балтійського моря належать річки басейну Вісли: Вепш, Сян і Західний Буг. 

А чи відомо вам історія походження назв річок?

Всі ми знаємо, що головна річка Україна  - це широкий і могутній Дніпро. Але не всі знають, що в різні часи головна річка Україна мала кілька назв - Дніпро, Славута, Борисфен

Як виникли ці назви, яке з них найстаріше? Сьогодні вчені єдині в своїй думці, що назва Дніпро - саме найдавніше з усіх інших назв. Корінь дон-(дн-) зі значенням «вода» відомий у назвах багатьох близьких і далеких річок: Дон, Донець, Дністер, Дунай.

Назва Славута - старовинне народнопоетична ім'я улюбленої ріки - Дніпра. Воно пов'язане давнім прикметником словутний - знаменитий, славний. Борисфеном Дніпро називали в давнину сусідні народи. Таку назву в переводеу означає «поточний з півночі».

Слово «Десна» є древнім слов'янським словом, що значить «правиця». Академік О. О. Шахматов на доказ просування на північ слов'янських племен антів після їхньої поразки від аварів (обрів) наводить гідронім Десна. Адже тільки якщо рухатися з півдня на північ, річка Десна стає правою притокою Дніпра, а не лівою, якою вона є за законами географії.

Трансформація назви Інгул базується на тюркській фонетичній обробці східнослов'янського слова Уголъ. За іншою версією Інгул, має тюркське походження від yeni göl — нове озеро. У 18—19 сторіччях річка мала назву Великий Інгул — на противагу Малому Інгулу (Інгульцю).